Українські оператори Киевстар, Vodafone и lifecell більше не будують вежі в містах: причини
Базові станції стільникового зв’язку можна зустріти всюди: не тільки в містах і селищах, а й між населеними пунктами. Головна відмінність – це де розміщені антени. У густонаселеному середовищі найчастіше антени розміщують на дахах будинків, стовпах, трубах котелень.
За містом найпопулярніший об’єкт – це вежа або щогла висотою 70-100 метрів. А чи замислювалися Ви: чому оператори не встановлюють настільки високі об’єкти всередині міст? Відповідь не така очевидна, як здається на перший погляд.
Зараз багато хто з читачів скаже: а в моєму місті є вежа і не одна. Справді, коли стільниковий зв’язок був у дивину – років 20 тому – у деяких містах операторам вдавалося домовлятися з владою про надання землі під стільникові вежі мало не в центрі міста.
Коли телефонів було мало, а покриття зустрічалося лише епізодично – це дійсно було актуально. Однією вежею можна було покрити сигналом цілий район зі 100 тис. населення.
Крім того, вежа в межах міста давала ще одну дуже вигідну перевагу – можливість побудувати лінію РРЛ, тобто транспорт для інших стільникових станцій практично в будь-яку точку. Так оператор міг забезпечити свою незалежність від інших організацій і швидко розвивати покриття в умовах його повної відсутності.
За допомогою веж у межах міста стільникові оператори на зорі розвитку стільникового зв’язку могли швидко організувати транспортну мережу в будь-яку точку міста
Однак усі ці переваги були важливі саме на зорі розвитку стільникового зв’язку – для стандарту GSM. З появою 3G ситуація докорінно змінилася. Головна фішка третього покоління – швидкісний мобільний інтернет.
І якість обслуговування в стандарті UMTS дуже сильно залежить від кількості абонентів і рівня сигналу. Абонентів у стільникових мережах до моменту появи 3G стало набагато більше, тому стільникові компанії стали активно будувати нові стільникові вежі – між уже наявними.
Для швидкісних стандартів стільникового зв’язку 3G/4G велика висота встановлення антен уже не важлива
Причому стільникові станції 3G працюють на одній частоті. Вкрай небажано, щоб зони обслуговування сусідніх станцій перетиналися. Тому нові станції стали будувати помітно нижче – на рівні 20-30 метрів. А для цього вже зовсім не потрібні високі вежі. Достатньо висоти стандартної дев’ятиповерхівки, магазину або труби котельні.
Навпаки, велика висота стала мінусом через потенційні перешкоди іншим базовим станціям 3G. Антени для нового стандарту навіть на таких високих об’єктах, як власні вежі в межах міста, стали вішати значно нижче – на половині або третині висоти.
З приходом 4G і розвитком волоконно-оптичних ліній зв’язку актуальність веж у межах міста стала ще нижчою. Тепер “у моді” стали невисокі об’єкти, що закривають територію одного кварталу або декількох багатоквартирних будинків, що стоять поруч.
Тільки часте встановлення стільникових станцій 4G може забезпечити високу ємність, якісне покриття і гідні швидкості передачі даних. Уже на відстані 200-300 метрів від базової станції швидкість мобільного інтернету падає до десятків кб/сек, а голосові дзвінки стають скрутними.
Тому зараз стільникові компанії навіть і не думають про високі вежі. Це дуже дорого і неефективно в поточних реаліях.
